Руководство — «Міжконфесійне Братство військових капеланів»

повернутися вгору

У 2007 році закінчив Міжнародний Університет «ВІДЕННЯ» та отримав кваліфікацію бакалавра теології. Шлях до капеланства розпочався з квітня 2015 року. Пройшов навчання в Українській школі капеланів, де успішно оволодів практичними навичками в питаннях тактичної медицини в зоні бойових дій ( за стандартами НАТО), першої психологічної допомоги в кризових ситуаціях, а також надання допомоги особам с посттравматичним стресовим розладом.

У травні 2015 року, прийняв участь у тренінгу , який проводили капелани Міністерства Всемірної Асамблеї Божого братства. Після цієї підготовки поїхав на передову в якості капелана-волонтера, де служив воїнам ВСУ у зоні АТО шість місяців. У вересні 2015 року отримав осколкове поранення та був доставлений на лікування у шпиталь в місті Дніпропетровськ ( нині м. Дніпро). Після лікування повернувся до дому на реабілітацію.

По завершенню реабілітації знов прибув до свого підрозділу и ще більше місяця служив бійцям в якості капелана . Але, за станом здоров'я та досягненням пенсійного віку, вимушений був залишити служіння в зоні АТО і повернутися до мирного життя. За свою діяльність був нагороджений медалями "За жертовність і любов до України"; "За служіння Богу та Україні"; медаллю "Сильному духом".

14 вересня 2017 р. був удостоєний нагороди "За поранення". Також отримав Подяку від Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України за вагомий особистий внесок у здійснення душпастирської опіки, духовної та морально-психологічної підтримки військовослужбовців Збройних Сил України.

Після повернення додому проходив навчання в Міжнародній школі капеланів по курсу-тренінгу для військових та поліцейських капеланів щодо служіння людям при пост-травматичному стресовому розладу. Проводив індивідуальне консультування та духовно-просвітницьку роботу з особами, які побували в зоні військових дій, а також з членами їх сімей. Одночасно продовжував вдосконалювати рівень своїх знань у сфері поліцейського капелланства, проведення соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі, а також духовної та психологічної підтримки інших осіб, із залученням представників громадських та релігійних організацій.

З 1999 року несу служіння як старший пресвітер «Церкви Слави Божої» Християн Євангельської Віри. З жовтня 2022 року уповноважений церквою на капеланське служіння. У квітні 2023 року обран заступником Голови правління «Межконфісійного Братства Військових Ккапеланів». Маю вищу духовну освіту – бакалавр Богослов'я.

З 2013р. працював керівником підприємства з виробництва опалювального обладнання. Маю патенти у теплотехнічній сфері. Для фронту робили буржуйки. 25.02.2022 році пішов добровольцем до лав ТрО з 26.02.22р. був зарахований до лав ЗСУ ТрО м. Київ 112 бригада 126 батальйон 3 рота солдатом кулеметником. 15.07.2022р. на фронті в с.Богородичне Донецької області отримав мінно вибухову травму, акубобаротравму та ЗЧМТ, що спричинило каліцтво 2 гр. інвалідності пов'язане з захистом Батьківщини. Зараз знятий з військового обліку та знаходжусь на пенсії по інвалідності.

Початок війни в 2014 році в моє життя прийшов, коли я несла служіння пастора церкви Великого Доручення в місті Прилуки. Це місіонерська церква більше ста людей, які активно служили в лікарнях міста, ми заходили з Евангелієм в усі структури міста.Також служили в різних країнах. На той час маючи Біблійну освіту інституту РЕМА, та рукоподоження на служіння пастора місіонера проклали мені шлях бути також головуючою Ради Церков міста Прилуки.Це були десять Евангельський церков, ми об'єдналися у 2014 р щоб служити в місті мобілізованим і воїнам АТО, їх сім"ям. Через п^ять років я переїхала в Київ, продовжувала служити навчаючи учнів Христа у служінні Норвежського Апостола. Початок війни 24 лютого 2022 року поклав новий початок посвяченого служіння солдатам, яких мобілізували.Початок був у Львові у багатьох підрозділах. Я почула поклик в серці голосу Бога служити солдатам в час війни. Служила 53 бригаді , 81, багато іншим. У Дніпрі, Павлограді, Запоріжжі, Чернігові, Києві, Львові. Останнім часом служу військовим госпітальним капеланом.

На той час вже мав 3-х річний досвід у тюремному капеланському служінні, їздити на війну почали з братами в 2014-му році , з початком російської агресії. І вже починаючи з початку 2015-го року ми почали регулярно їздити на Схід , до наших хлопців, це були ротаційні поїздки по 10 - 14-ть діб , в військові підрозділи.

Громадська організація «Міжконфесійне Братство військових капеланів»